Размер шрифта
-
+
Storona - стр. 24
Корупція
та свавілля́
І хочуть
мову
знищува́ти
Прикрившись —
хартія добра.
А що на сході,
що там в Кри́му?
Ніби нема
країни жил —
Ні мови —
честі України —
Братва та флот
російських сил.
Я пам’ятаю
ветеранів,
Що тренували
нас тоді.
Вони
нам все
розповідали —
Кавказу
барви
та вогні.
Вони
в Чечні
фронти тримали,
Щоб на
Крим наш
не йшла Москва.
Та у літах
четвертих гнали
Тих,
кто
приїхав за хабар —
Цих супостатів
синьо-білих,
Що рабський нам
пригріли пар.
А зараз що?
Коли напливи?
Робити діло
вже пора.
Донбасу ми
чужі та страшні,
Їм Кремль там
промив мізки.
Алярм підняти
буде важко,
Вкраїнський пряник варт,
й різки.
Бідніють люди —
це навколо,
Спасибі Богу,
що не ми,
Але не може
бути довго
Цей без
– законня
фальші
мир[63]» —
Тарас
на выдохе
остался,
И встал
дед
с кресла,
после – сел
И вот уже
ответ раздался,
Теперь Ігнат
слова пропел:
«О, мій онук,
не в поспіх діло.
Ми «банду геть»
закричимо,
Коли
збагатитися
сміло
Нам підвернеться
часу тло.
Патріотизм —
це гарна справа,
Я сам колись
був у вогні,
Але
якщо
без капіталу
Тоді
не треба
це мені.
І не дивись
ти так
на мене
Я
у ненависті
вже свій.
Дух
революції
поверне
Мені грошей,
тобі
світ мрій.
Не ображайся,
але з часом
Ти зрозумієш
всіх та все,
Так
в Україні
є проказа
Вона для мене
інша є.
Донецький клан
хоче
придбати
Усі потоки
лиш собі.
Ми кинем цих
чортів за грати
Їх
допоможуть
вороги.
І всі
ображені
Донбасом,
Точніше,
мафією
цей
Піду́ть за нас
та пі́дуть
разом
До революції
людей.
Ти зрозумій
без капіталу
Ні одна
із
святих
ідей
Не буде
бомбою
чи даром,
Не буде
жити
для людей.
Нехай
не згоден
ти зі мною,
Не згоден зараз,
буде ще.
Але
все ж
одній
стороною —
Ми
революцією
є.
І ще
нам треба
набирати
До свого
табору
людей.
Усіх,
хто не
здоволен владой
Хоч росіянин,
хоч єврей.
Ти ж знаєш
що у Придністров'ї
Бік обіч
воювали
ми
З кацапами,
проти Молдови
Для української
землі.
Братів в
політиці немає —
Є
особистий
інтерес.
І друг
нам ворогом буває
І ворог
другом буде десь.
Усі
хто будуть
за країну,
Для нас
складають ланцюги
Із капіталу
і людини,
А на вершині
будем ми.
Та підем – у
Європу, НАТО
Союзи
величезних справ.
Грошей та обрій
де багато
Для різних
смачних
бізнес-страв.
Усю історію
країна
Між них
розділена була:
Москви
брала
нас темна сила,
Європи
розкіш та діла.
Але тепер
ми вибір
статський
Свій
зробимо,
та назавжди
Він буде —
не Переяславський
Європи
він
ситі́
вогні[64]»
«Напевно я
все зрозумію[65]» —
Вспотел
измученно Тарас.
»Є
твої
наміри
і мрії
Мої
скликають разом
нас.
Але скажи
мені,
чому так,
Чому
під ко́гось
треба йти?
Під цю Європу,
скоро смута
Там буде
з Шпенглера
руки.
Під цю
ординськую Росію,
Що статус
нашої Русі
Собі же вкрала,
іга хвиля
Чекає розпад
їх усіх.
Я згоден,
треба вербувати
Персону кожну,
що встає
За Україну
постояти,
Щоб не було,
бо намір є
У росіян,
у белорусів,
Що нашу мову
вчать,
ллють жах
Проти
загарбницьких
улусів,
Таких нам треба
в спільний шлях.
Чому ж
від ядерної зброї,
За слово добре
здихались?
Обман – слабким,
а сильним – воля.
Де ж Балто
– Чорноморська вісь?
Я буду
разом із тобою,
Все розумію,
в нас мета,
Але я хочу
добру долю
Для України,
недарма[66]»
Ігнат
примерив
разны роли,
Не стал
с Тарасом продолжать:
«Не жди
обицяної волі…[67]» —
Ухмылкой
доброй
справил стать.
Конец
дискуссии
идейной,
Пора
работу
выполнять.
Тарас
в бумагах
и затеях
В сети
заветы выпускать.
Различных
планов
видов
схемы,
Патриотический
заказ.
Статьи
серьезные
и мемы —
Всё,
что цепляет
чуткий глаз.
Его проста
работа с дедом,
Ігнат к себе
внучка прибрал
Пусть занимается
тем делом,
Пока в душе
огонь,
накал.
Как образумится,
Страница 24