Розмовна англійська. Просунутий курс. Книга 4 - стр. 6
(Питальне слово) + can + підмет + основне дієслово без частки to + …
Explain … to – це стійкий вислів дієслова з прийменником. Перекладається як пояснювати щось комусь.
Повторимо ще раз.
Can you explain it to me?
627. Ситуація контролюється. – The situation has been controlled.
Це стверджувальне речення в пасивному станi в Present Perfect Tense.
Пiдмет + have/has + been + основне дієслово із закінченням -ed (або третя форма неправильного дієслова) + …
Повторимо ще раз.
The situation has been controlled.
628. Це добре, чи не так? – It's good, isn't it?
Це речення ілюструє правило утворювання роздільного питання з допоміжним дієсловом is.
Розділові питання складаються з двох частин. Перша частина речення – стверджувальна чи заперечна, друга – “хвостик” – коротке загальне питання. Частини роздільного питання відокремлюються комою. Українською мовою “хвостик” питання перекладається як чи не так?, хіба не так?.
Якщо перша частина питання стверджувальна, то “хвостик” буде заперечним. Якщо ж основна частина заперечна, то “хвостик” буде стверджувальним.
Так як у першій частині речення стоїть is, то в другій частині – isn't.
Повторимо ще раз.
It's good, isn't it?
629. Якби я тільки знав, куди йти! – If only I knew where to go!
Це речення ілюструє використання конструкції If only I в умовному способі Past Subjunctive I.
If only I + основне дієслово із закінченням -ed (або друга форма неправильного дієслова) + …
Past Subjunctive I – позначає нереальну, суперечливу дійсності дію, яка відноситься до сьогодення чи майбутнього.
Сенс цього прикладу полягає в тому, що я зараз не знаю куди йти.
Повторимо ще раз.
If only I knew where to go!
630. Це залежить від тебе. – It's up to you.
Це стверджувальне речення в простому теперішньому часі з дієсловом to be.
Пiдмет + am або is або are + …
To be up to – це стійкий вислiв. Перекладається як залежати від когось.
Повторимо ще раз.
It's up to you.
631. Мама сказала нам не виходити, поки вона не повернеться. – Mother told us not to go out before she returned.
Це приклад речення в наказовому способі в непрямій мові.
Пряма мова виглядає так:
Мама сказала нам: «Не виходьте (на вулицю) поки я не повернуся.» – Mother told us, "Don't go out before I return."
Наказові речення в непрямій мові використовуються з дієсловами say, tell, order, ask, beg, при цьому дієслово в наказовому способі змінюється в форму інфінітиву.
Заперечна форма дієслова в наказовому способі замінюється інфінітивом з попередньою часткою not.
В даному прикладі:
Don't go out – переходить в not to go out.
Так як у прямій мові використовується простий теперішній час – return, то в непрямій мові повинен використовуватися простий минулий час – returned.
Так як у прямій мові використовується займенник I, то в непрямій мові повинен використовуватися займенник she, тому що йдеться про жінку.
Нижче розглянуто правила переходу прямої мови в непряму.
При переході прямої мови в непряму, необхідно дотримуватися правил узгодження часів.
Простий теперiшнiй час переходить в простий минулий час.
Present Continuous Tense переходить в Past Continuous Tense.
Present Perfect Tense переходить в Past Perfect Tense.
Present Perfect Continuous Tense переходить в Past Perfect Continuous Tense.